Складання графіка
Складання графіка - складний процес, який включає в себе безліч аспектів і багато в чому залежить від індивідуальних потреб. Погано складений поліфазний розклад здатний привести до серйозного недосипання і, скоріш за все, ви ніколи не зможете адаптуватися, витративши даремно тижні або місяці свого життя. Ця сторінка докладно описує поточний консенсус щодо складання графіка.
Стадії сну
Сон - складне явище, яке викликає фізіологічні зміни в усьому тілі. Однак в основному він впливає на мозок. Відповідно до електричної активності мозку, сон поділяється на швидкий сон (REM) і стадії, не пов'язані з REM (NREM). NREM-сон ділиться на три стадії в залежності від частоти і амплітуди мозкових хвиль.
Стадія 1 NREM складає 5-10% від загального часу сну у дорослих при монофазному сні. Вона є найлегшою з усіх стадій NREM. На цьому етапі усвідомлення зовнішнього середовища і свідомість знижуються. Деякі люди на цій стадії відчувають гіпнотичні ривки або гипнагогічні галюцинації. На цьому етапі присутня суміш альфа-хвиль і тета-хвиль.
2 етап NREM, на який припадає 45-55% усього сну, глибше, ніж перший. Прокинутися від NREM 2 важче, ніж від NREM 1. Ця стадія характеризується K-комплексами і веретенами сну, які представляють собою різкі переривання активності альфа-хвиль. Ця стадія сну також грає роль в підтримці бадьорості протягом тривалого часу.
Стадія NREM 3, на яку припадає 15-25% усього сну, є найглибшою з усіх стадій сну. Ця стадія в основному містить дельта-хвилі, які мають високу амплітуду і низьку частоту. Отже, ця стадія також відома як повільний/глибокий сон (SWS). Прокинутися під час цієї стадії дуже складно; спроби зробити це, як правило, призводять до інерції сну - періоду сильної втоми і тимчасового порушення когнітивних функцій. Ця стадія сну грає вирішальну роль в підтримці роботи мозку через глімфатичну систему. Цей процес займає від 30 до 60 хвилин безперервного NREM3 і може бути утруднений при графіках, що містять тільки короткі непи.
REM, що становить 20-25% усього сну, характеризується високою частотою, низькою амплітудою активності, що нагадує активність під час неспання і швидким рухом очей. На цій стадії також паралізовані м'язи, і температура тіла стає нерегульованою. Під час REM також часто спостерігаються яскраві сни, і атонія м'язів (параліч) не дозволяє сплячому відігравати їх.
Скорочення сну за допомогою поліфазного сну
SWS і REM (збірно звані «життєво важливими стадіями сну») є найбільш важливими для організму і в цілому не можуть бути скорочені. Коли сплячий не отримує достатньої кількості SWS або REM, тиск відповідної стадії починає рости. У міру наростання тиску організм починає віддавати перевагу цій стадії сну. У якийсь момент це може привести до початку сну з REM (SOREM) або SWS (SOSWS), що дозволяє сплячому отримати необхідну кількість REM і SWS за більш короткий проміжок часу. Більш того, коли сон скорочено, життєво важливі стадії сну заміняють легкий сон (NREM 1 і 2), що дозволяє знизити загальну кількість сну, необхідну для підтримки організму.
Однак у міру того, як NREM 2 скорочується, здатність не спати протягом тривалого періоду часу зменшується. Ось чому графіки з меншим загальним часом сну (TST) вимагають більшої кількості блоків сну, щоб бути стійкими. ~20-хвилинний неп або ~90-хвилинне ядро допомагає поліфазнику підтримувати бадьорість. Максимальні інтервали неспання між блоками сну залежать від розкладу, часу доби, а також від індивідуальних потреб сплячого. Якщо проміжки занадто великі, під час них завжди будуть виникати напади втоми, і ви не зможете повністю адаптуватися до розкладу.
Циркадний ритм
Циркадний ритм - це біологічний годинник, узгоджений з місцевим сонячним часом, серед іншого, за рахунок впливу освітлення і прийому їжі. Він постійно викликає гормональні зміни протягом дня, маючи вплив на організм. Одним з основних ефектів є секреція мелатоніну, присутність якого є важливою для переходу до SWS, а також впливає на час швидкого сну.
Після заходу сонця, коли рівень освітленості знижується, організм починає виділяти мелатонін для поліпшення сну. Підвищення рівня мелатоніну на початку ночі дозволяє тілу отримувати SWS в перші кілька циклів сну. Навпаки, коли рівень мелатоніну падає вранці, організм віддає перевагу REM, і відбувається інтенсивне отримання цієї стадії сну.
В наш час з появою штучного світла циркадні ритми багатьох людей були зрушені на більш пізній час. Однак цей вплив штучних джерел світла також ставить під загрозу здатність людей ефективно отримувати SWS. Ступінь, в якій світло впливає на циркадний ритм, визначається функцією меланопічної світлочутливості, яка досягає піку на ~480 нм (синій колір) і падає з обох сторін. Щоб зменшити цей ефект, необхідно встановити темний період, протягом якого вплив синього і зеленого світла повинно бути мінімізовано. Цього можна досягти різними способами, наприклад, за допомогою червоних очок або екранних фільтрів.
Щоб підтримувати стабільність циркадного ритму, усі режими поліфазного сну повинні залишатися відносно стабільними день у день, без внесення суттєвих змін до ядра або темного періоду. Таким чином, графіки, які не відповідають 24-годинному циркадному ритму, нестійкі і шкідливі для здоров'я. Приклади включають цикли тривалістю більше 24 годин (постійна відстрочка фази сну) або використання абсолютно різних графіків сну на щоденній основі.
Minimum sleep threshold
Since vital sleep stages are generally not possible to reduce, the extent of compression required to sustain a schedule increases dramatically as total sleep time reduces. Compressing sleep, however, requires adaptation, and greater levels of compression necessitates harsher and/or longer adaptations. As such, schedules can be classified by their difficulty level, which is mostly a function of the amount of sleep cut.
It is worth noting that younger individuals whose brains and bodies are still developing will need more SWS and REM than adults, which increases their minimum sleep thresholds and makes reducing sleep more difficult. In addition, it has been suggested that NREM2 might have other functions in the development of the brain, and thus cutting it could be potentially problematic.
| Age | Recommended minimum sleep |
|---|---|
| <16 | 7.5 hours |
| 16-18 | 6 hours |
| 18-21 | 5 hours |
| >21 | 4 hours |
It is recommended that one stay above these limits at all times to prevent adverse effects on health. The necessity of vital sleep stages also implies that certain schedules, such as Uberman or Dymaxion, will be unachieveable for most people as its total sleep is below the total vital sleep required for most people.
Here is a basic classifcation of schedules by their difficulty level, assuming a typical sleeper with 8h monophasic sleep and normal levels of SWS and REM:
| Difficulty | Example schedules | TST range | Sleep time cut | Note |
|---|---|---|---|---|
| Easy | BiphasicX, E1-ext,
Siesta-ext, Segmented-ext |
7-8 | <1 hour | Recommended for beginners or those needing significant flexibility. |
| Moderate | E1, E2, E3-ext, Siesta, DC1, Triphasic-ext,
Segmented, DC1-ext |
5-6 | 1-2 hours | Require a significant adaptation process, but can be quite flexible after adapting. |
| Hard | E3, DC2 | 4-5 | 2-3 hours | Require harsh adaptations and are not particularly flexible for most people. |
| Very hard | DC3, Bimaxion, Triphasic | 4-5 | 2-3 hours | Considered harder than the "Hard" ones because they do not contain a longer core during SWS peak hours. |
| Extremely hard | E4, E3-shortened, Uberman, Dymaxion | <4 | >4 hours | Not considered possible for most people. |
Sleep block lengths
Cores are long blocks of sleep that contain at least one full sleep cycle. They are typically scheduled to be a multiple of a 90 minutes, which is a common sleep cycle length. However, alternative core lengths can be done to either to plan for alternative cycle lengths or in an effort to gain extra time in SWS or REM. Cores are generally considered to be essential, because they provide the necessary amount of SWS to sustain life. As such, schedules without cores (i.e. nap only schedules) have extremely low success rates.
Naps are short blocks of sleep, typically about 20 minutes on default schedules. Naps allow for a small amount of REM to be gained. Moreover, naps help sleepers sustain wakefulness through gaps. Longer naps (up to ~45 minutes, known as pronaps) can be used in during the REM peak around dawn to gain even more time in REM. Longer naps in other times of the day can lead to SWS wakes, which can be exceptionally difficult to wake from for some people, especially during periods of high SWS deficit.
Core sleeps are favoured during night time, as they allow sufficient time to complete SWS-filled sleep cycles. They are also easier to schedule at night for most people due to social obligations. Naps are favoured in the day, since deeper sleep stages are less likely to appear then. After adaptation, naps can be relatively flexible, whereas cores are much harder to move.
Consistency
During adaptation, most polyphasic schedules (other than non-reducing ones) are strict, that is, they must be done very consistently, without missed sleeps, moved sleeps, oversleeps, or undersleeps. If your life schedule cannot accomodate the sleep schedule you are planning for almost all days, it is unlikely that you will ever be able to adapt to it. One or two minor mishaps should not cause too much damage to your adaptation. However, as the mistakes accumulate, your chance of successful adaptation decreases. It is therefore necessary to plan ahead and avoid these mistakes, by carefully scheduling your life around the sleeps as well as setting proper alarms to avoid oversleeps.
Schedule lines
Two main schedule types have been practiced by humans since time immemorial: Segmented -- with two long sleep in the night separated by a wake gap, and Siesta -- one long sleep in the night and a shorter sleep in the afternoon. Of course, the schedule timings of the ancient people are more flexible and thus likely contains more total sleep than the current standard ones. Most current polyphasic sleep schedules evolve from monophasic sleep as well as the above two historically common schedules.
The Biphasic line of schedules consists of the two historical polyphasic schedules, as well as E1, which is also considered a variant of siesta in an Everyman style.
The Everyman line of schedules are formed by removing sleep cycles in the end of monophasic sleep, and adding naps to compensate for the lost time in REM and sustain wakefulness.
The Dual core line of schedules does the same thing, except to Segmented instead of monophasic sleep.
Over the decades, the polyphasic sleep community has developed several lines of schedules that have been known to work.
| Schedule line | Description | Notes |
|---|---|---|
| Biphasic | Two sleeps | Usually deemed the easiest and recommended to beginners. |
| Everyman | One core sleep and two or more naps | |
| Dual core | Two core sleeps and one or more naps | |
| Tri core | Three core sleeps | |
| Nap only | No cores and any number of naps | Not deemed to be achievable for most people. |
| Experimental | Those that do not fit into the above categories | Not usually recommended for beginners due to insufficient evidence of them working |
